В розмові з одним своїм знайомив я почув: "Я думаю, кожна людина змушена хоч раз в своєму житті прочитати Біблію". Тоді я задумався, а чи дійсно ми мусимо її читати і перечитувати. Тоді я згадав, як в дитинстві я постійно читав Жуля Верна, але я читав його тільки тому, що він писав цікаві, як для дитини речі, він описував захоплюючі події і незвичайні пригоди, але я можу впевнено сказати, що перегортування сторінок написаних Жулем Верном не принесли мені жодної користі.

 Так само можна сказати і про Біблію, якщо ми будемо просто безцільно перегортувати сторінки, перечитувати цікаві історії, захоплюватись подвигами Давида, або співчувати Ісусу, наше життя особливо не зміниться, ми мусимо повірити Біблії і тільки тоді читання принесе плід. 

 

Вся проблема нинішнього суспільства полягає в тому, що люди свято вірять в те, що просте, монотонне перечитування Біблії дасть їм якийсь шанс на спасіння, але в дійсності все не так. Біблії треба вірити, кожному слову, не сумніватись в усіх нюансах і тільки тоді з'явиться якийсь прогрес.

Той хлопець, який згадується на початку, він і досі читає вечорами Біблію, але читає її так само, як я колись читав Жуля Верна, він не став кращим, він і досі веде безладний спосіб життя, лише тому, що він читає Біблію не як Книгу в яку і якій треба вірити, а як чергову книжку взяту в бібліотеці. А в нас християн є велика привілегія, бо ми знаємо, що все Писання натхненне Богм і корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності. (2Тим. 3:16)

---